Базові правила дизайну, які допомагають зробити інтерфейс зручним як для людей із порушеннями зору, так і для користувачів із нормальним зором.
Навколо теми інклюзивного дизайну безліч стереотипів. «Спочатку маркетинг, а вебдоступність зробимо потім». Або ще: «Інклюзивність — піклування про людей з інвалідністю». Чи ось таке: «Інклюзивний дизайн — це різновид доброчинності, якщо бізнес має зайві гроші».
Насправді ж інклюзивний дизайн — один із найдавніших принципів якісного дизайну, ідеї якого зародилися ще в середині минулого століття.
Інклюзивність — це універсальність і доступність для всіх людей. Чомусь так сталося, що ми краще розуміємо сутність інклюзивного дизайну у фізичному світі. Скажімо, є пандус: ним користуються всі, хоча початково його розробили для людей на візках. Але згодом він став у пригоді й велосипедисту, і літній пані з остеохондрозом, і молодій айтішниці, яка тягне валізу з подорожі.
Різноманітні «пандуси» існують і в інтернеті, але часто вони невидимі. На курсі ми будемо вчитися розрізняти й дизайнити функції, що допомагають сайтам і додаткам бути доступними для всіх і нікого не дискримінувати: ні людей з інвалідністю, ні тих, у кого слабкий інтернет, старий девайс чи кого засліплює сонце з вікна.
Програма
- Особливості зору людини.
- Дизайн-стандарти у сфері зору.
- Колірний контраст.
- Розмір і відстань.
- Читабельність.
- Фронтенд й аудіосумісність.
- Аудит і тестування доступності.
- Міфи про доступний дизайн.
- «Темний бік» WCAG 2.1.